Категорія: Свята та події

“Наша єдність – наша зброя”

Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024

Як взяти участь в унікальному фестивалі «Розмалюй сердечко» для спеціальної виставки у нью-йоркському офісі міжнародної організації UNICEF, яка опікується дітьми усього світу: 

1) розмалюйте серце, використовуючи бланк https://bit.ly/coloryourheartgdignityukraine2023
2) з 11 до 24 листопада 2023 року надішліть роботу в Six Seconds: https://forms.gle/L9JQZz9i3wGhbrP67

У 2023 році Україна вперше відзначатиме День захисників і захисниць 1 жовтня. Це свято відзначається в Україні на державному рівні від 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

Історична довідка

1 жовтня українці відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ідея заступництва Божої Матері – захисниці від ворогів – має глибоке коріння із часів Русі і запровадження християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері.

Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони – “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл в Україні носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”.

У добу Української революції 1917–1921 років відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР. Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування, названі на честь видатних козацьких командирів – Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький “відбиток” є й у таких назвах: Січові стрільці, Запорізька група, Сердюцька дивізія, Запорізька Січ, гайдамацькі полки та вільне козацтво.

Козацькі військові традиції в добу Української революції прослідковуються також у військовій символіці (стяги, відзнаки), назвах військової техніки (панцерні потяги “Хортиця”, “Запорожець”, “Полуботок” та інші), назвах кораблів (крейсер “Гетьман Іван Мазепа”, канонерський човен “Запорожець”). Окремо слід згадати військову термінологію, якою послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів: козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.

Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-“мазепинка”, чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.

У Другій світовій війні українці боролись із нацизмом в лавах Червоної, Української повстанської та в арміях Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Боролися за відновлення української державності, наслідували козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року, що тоді припадало на Покрову Пресвятої Богородиці. Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів у 1920–1930-х роках.

Сьогодні наше військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима майже 10 років досвіду боїв у сучасній російсько-українській війні. За цей час ми провели і важливі реформи Збройних Сил, армія професіоналізувалася як одна з найважливіших інституцій країни. Нині модернізація війська продовжується. Окрім системи управління та матеріально-технічного забезпечення,зазнала змін ідеологічна підготовка особового складу в умовах протидії збройній та інформаційній агресії Російської Федерації. Відновлення питомо українських мілітарних традицій та посилення ідеологічної складової патріотичного виховання особового складу сформувало у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист України.

У боях із підрозділами російської регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове українське військо, що відіграє значну роль в українському суспільстві.

Спадок поколінь

“Слава Україні! – Героям слава!” – гасло Української повстанської армії. Нині воно є офіційним вітанням у Збройних силах України. “Слава Україні!” почали вітатися вояки кінного дивізіону 1-го Запорізького полку Армії УНР. На це відповідали: “Козакам слава!”. Звертання “Слава Україні! – Героям слава!” затвердив навесні 1941-го року ІІ Великий збір ОУН під проводом Степана Бандери. 4 жовтня 2018 року Верховна Рада затвердила вітання “Слава Україні! – Героям слава!” як офіційне в Збройних силах та у Національній поліції.

Корисні Інтернет-посилання

1. Брусний С. Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Сергій Брусний. – 15.03.2011. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/15/31684/

2. Громенко С. Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / С.Громенко. – 15.08.2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/08/15/144019/

3. Солодько П. Берестечко. Екскурсія музеєм “Козацькі могили” [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / П.Солодько. – 10.07.2011. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/10/45334/

4. Хундерт З. Запорожці як фактор політичної боротьби в Речі Посполитій [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / З.Хундерт. – 23.12.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/12/23/140453/

5. Черкас Б. Козаки на Балтиці. Як запорозькі “чайки” воювали проти шведів [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Черкас Б. – 10.10.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/10/10/137416/;

6. Чухліб Т. Українці, які не дали туркам захопити Європу. Три несхожі долі [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Т.Чухліб. – 17.01.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/17/108588/

7. Пагіря О. Нескорені. Чому українські повстанці не стали нацистськими та совєтськими колаборантами [Електронний ресурс] // Український тиждень [сайт] / Пагіря О. – No 41 (258) від 11 жовтня 2012 р. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/History/62077

8. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Іван Патриляк. – 08.05.2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/

9. Патриляк І. УПА була більш “робітничо-селянською”, ніж радянські партизани [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Іван Патриляк. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/10/14/59049/

Матеріал підготовлено Українським інститутом національної пам’яті.

Відеолекція до Дня Державного Прапора України про історію походження цього державного символу, а саме про стяги Київської Русі-України, козацькі хоругви, дискусію щодо українських національних кольорів кінця ХІХ – початку ХХ ст. https://youtu.be/m-X32DMuTAs.

Онлайн-вікторина «Державні символи України»: https://learningapps.org/watch?v=pjr3k969c20.

Відеолекція «Донеччина у 1985-1991 рр. про соціальний (шахтарський) і національно-демократичний рух у регіоні у другій половині 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. https://youtu.be/ztD8BeKtET8.

Відеолекція «Відновлення незалежності України» (1985-1991)» підготовлена відповідно програмі ЗНО / НМТ з історії України:   https://youtu.be/Oj7ZZW5MFDc.

Онлайн-вікторина до Дня Незалежності України «Видатні українці»: https://learningapps.org/watch?v=ps72c44wk20.

Відеолекція «Розпад Радянського Союзу: поштовхи згори чи революція знизу»  https://youtu.be/fbtzExpVkp0.

Онлайн-вікторина «Видатні українці» https://learningapps.org/watch?v=ps72c44wk20.

З 2021 року рішенням Верховної Ради України 4 червня запроваджено державний пам’ятний день – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні з початку бойових дій, 14 квітня 2014 року, до кінця 2021 року загинуло 152 дитини і 146 дітей дістали поранення. Після початку повномасштабного вторгнення росії кількість жертв серед дітей збільшується щоденно. І фактичну кількість загиблих і поранених дітей встановити не можливо через активні бойові дії.

Факти вбивств та поранень українських дітей, сексуального насилля над ними, їх депортації та примусового переміщення росією є свідченням геноциду українського народу через дітей та злочинів проти людяності.

Україна робить все можливе для того, щоб зберегти дітей та захистити їх права, попри агресію російської федерації; діти – це майбутнє нації, і державою робиться все для того, щоб забезпечити психологічну, медичну та соціальну підтримку дітей, отримання ними освіти. Насправді українські діти потерпають від рук рашистів з 2014 року.

Єдиний державний портал «Діти війни» створено як інструмент пошуку дітей, їх порятунку та визволення з місць примусового переміщення чи депортації» Міністерством реінтеграції разом з Національним інформаційним бюро за дорученням Офісу Президента України

https://childrenofwar.gov.ua/

«Діти війни» – це єдина платформа, яка надає актуальну та зведену інформацію про дітей, які постраждали внаслідок війни російської федерації проти України (загиблі, поранені, зниклі безвісти, депортовані), та тих, кого вдалося розшукати і врятувати. Кількісні показники щодня оновлюють правоохоронні органи.

«Діти війни» – це універсальний канал звʼязку з правоохоронними органами: Національною поліцією України, Офісом Генерального прокурора, а також з Національним інформаційним бюро.

Тут ви можете повідомити:
– про дитину, яка загубилася;
– про злочин, скоєний проти дитини;
– якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;
– якщо вам відомо про факт депортації дитини;
– про примусову зміну громадянства та документів дитини;
– про інші порушення прав дитини під час війни.

Реєструйте на сайті звернення за фактом будь-якого порушення прав і свобод дитини – ваші запити автоматично отримають та опрацюють відповідні відомства.

Скористайтеся цим порталом – і, можливо, саме ви збережете дитині життя!

Інформаційно-аналітичну підтримку надає проєкт Уряду Канади «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що здійснюється компанією Alinea International Ltd.

Щорічно 23 травня українці відзначають неофіційне свято – День Героїв України. Цього дня Україна вшановує пам’ять всіх героїв, які відстоювали її суверенітет і незалежність і просто зараз ведуть боротьбу проти російської армії за нашу свободу. Це горде і одночасно сумне свято – багато українських героїв розплатилися життям заради своєї країни.
День Героїв 23 травня був заснований в 1941 році Організацією українських націоналістів (ОУН). День цей обрали невипадково: 23 травня 1938 року був убитий полковник армії УНР, державний, військовий і політичний діяч Євген Коновалець, один з головних ідеологів українського націоналізму.
Починаючи з 1992 року свято ставало все більш популярним. У День Героїв вітають усіх, хто з ризиком для життя боровся за українську незалежність, а також віддають шану загиблим. Дата присвячена всім українським воїнам-лицарям Київської Русі, козакам часів Гетьманщини, повстанцям, Українським Січовим Стрільцям та воїнам армій УНР та УПА, а тепер ще воїнам АТО та російсько-української війни.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті

https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/23-travnya-den-geroyiv

Історії сучасних героїв, які після 24 лютого стали на захист України

https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/23-travnya-den-geroyiv-istoriyi-suchasnyh-geroyiv

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті

https://uinp.gov.ua/vchinformaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy

Щороку 8 травня згідно із Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна разом із європейською спільнотою відзначає День пам’яті та примирення. Цього року Україна вдруге зустріне його в умовах повномасштабної збройної агресії Росії, яка супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва російської федерації. Пропонуємо ознайомитися з матеріалами, розробленими Українським інститутом національної пам’яті.

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Цей день встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. 

Читати більше

https://sites.google.com/view/14-03-23/1