З Днем Державного Прапора України!З Днем Державного Прапора України!

23.08.202423.08.2024
  • Згадка про синьо-золотий стяг уперше з’являється в історичних документах XV століття часів Галицько-Волинського князівства.
  • Після розпаду Радянського Союзу 1991-го в січні 1992 року парламент оголосив постанову “Про Державний прапор України”, де символ затвердили офіційно.
  • За ДСТУ синій колір сучасного стягу повинен мати відтінок 2935 С (за міжнародним стандартизатором кольорів Pantone) та відтінок 0:87:184 (якщо дивитися у палітрі RGB). Його назва – “Sapphire”, що у перекладі “Сапфіровий”.
  • Жовтий колір на стязі – це відтінок 012С Yellow (за Pantone), а в палітрі RGB його можна знайти за номером 255:215:0. Ця барва має назву “Golden”, що означає “Золотий”.
  • Крім нашої держави, ще 5 країн обрали синьо-жовті або блакитно-жовті кольори для своїх прапорів. Серед них – Швеція, Казахстан, Боснія і Герцеговина та Барбадос.

МІСЬКІ РЕКОРДИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА

  • У 2014 році на стадіоні в центрі Бахмута з’явився найбільший український прапор – 300 кілограмовий шмат тканини площею 2400 квадратних метрів.
  • У Тернополі ж розгорнули найдовший стяг протяжністю 9,5 км, а в Києві досі височіє прапор з найвищим майже 90-метровим флагштоком.
  • Крім того, жителі столиці в 2014 створили найбільший намальований прапор і прикрасили ним бетонну поверхню Оболонської набережної.
  • Прапор у Дніпрі встановив рекорд, як найбільший за розміром прапор над містом.
  • У 2023 році сум’яни розгорнули найгабаритніший прапор над водою. Його довжина була 156 м, а ширина – 95,3 м.

Всесвітній день без тютюнуВсесвітній день без тютюну

03.06.202403.06.2024

Традиційно щороку 31 травня весь світ, у тому числі й Україна, відзначає День боротьби з тютюнопалінням. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції. Кампанія спрямована на поширення інформації про небезпеку тютюну і його негативний вплив на здоров’я. 

До Всесвітнього Дня ГідностіДо Всесвітнього Дня Гідності

16.11.202316.11.2023

Як взяти участь в унікальному фестивалі «Розмалюй сердечко» для спеціальної виставки у нью-йоркському офісі міжнародної організації UNICEF, яка опікується дітьми усього світу: 

1) розмалюйте серце, використовуючи бланк https://bit.ly/coloryourheartgdignityukraine2023
2) з 11 до 24 листопада 2023 року надішліть роботу в Six Seconds: https://forms.gle/L9JQZz9i3wGhbrP67

До Дня захисників і захисниць УкраїниДо Дня захисників і захисниць України

30.09.202330.09.2023

У 2023 році Україна вперше відзначатиме День захисників і захисниць 1 жовтня. Це свято відзначається в Україні на державному рівні від 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

Історична довідка

1 жовтня українці відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ідея заступництва Божої Матері – захисниці від ворогів – має глибоке коріння із часів Русі і запровадження християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері.

Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони – “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл в Україні носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”.

У добу Української революції 1917–1921 років відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР. Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування, названі на честь видатних козацьких командирів – Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький “відбиток” є й у таких назвах: Січові стрільці, Запорізька група, Сердюцька дивізія, Запорізька Січ, гайдамацькі полки та вільне козацтво.

Козацькі військові традиції в добу Української революції прослідковуються також у військовій символіці (стяги, відзнаки), назвах військової техніки (панцерні потяги “Хортиця”, “Запорожець”, “Полуботок” та інші), назвах кораблів (крейсер “Гетьман Іван Мазепа”, канонерський човен “Запорожець”). Окремо слід згадати військову термінологію, якою послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів: козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.

Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-“мазепинка”, чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.

У Другій світовій війні українці боролись із нацизмом в лавах Червоної, Української повстанської та в арміях Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Боролися за відновлення української державності, наслідували козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року, що тоді припадало на Покрову Пресвятої Богородиці. Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів у 1920–1930-х роках.

Сьогодні наше військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима майже 10 років досвіду боїв у сучасній російсько-українській війні. За цей час ми провели і важливі реформи Збройних Сил, армія професіоналізувалася як одна з найважливіших інституцій країни. Нині модернізація війська продовжується. Окрім системи управління та матеріально-технічного забезпечення,зазнала змін ідеологічна підготовка особового складу в умовах протидії збройній та інформаційній агресії Російської Федерації. Відновлення питомо українських мілітарних традицій та посилення ідеологічної складової патріотичного виховання особового складу сформувало у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист України.

У боях із підрозділами російської регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове українське військо, що відіграє значну роль в українському суспільстві.

Спадок поколінь

“Слава Україні! – Героям слава!” – гасло Української повстанської армії. Нині воно є офіційним вітанням у Збройних силах України. “Слава Україні!” почали вітатися вояки кінного дивізіону 1-го Запорізького полку Армії УНР. На це відповідали: “Козакам слава!”. Звертання “Слава Україні! – Героям слава!” затвердив навесні 1941-го року ІІ Великий збір ОУН під проводом Степана Бандери. 4 жовтня 2018 року Верховна Рада затвердила вітання “Слава Україні! – Героям слава!” як офіційне в Збройних силах та у Національній поліції.

Корисні Інтернет-посилання

1. Брусний С. Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Сергій Брусний. – 15.03.2011. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/15/31684/

2. Громенко С. Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / С.Громенко. – 15.08.2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/08/15/144019/

3. Солодько П. Берестечко. Екскурсія музеєм “Козацькі могили” [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / П.Солодько. – 10.07.2011. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/10/45334/

4. Хундерт З. Запорожці як фактор політичної боротьби в Речі Посполитій [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / З.Хундерт. – 23.12.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/12/23/140453/

5. Черкас Б. Козаки на Балтиці. Як запорозькі “чайки” воювали проти шведів [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Черкас Б. – 10.10.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/10/10/137416/;

6. Чухліб Т. Українці, які не дали туркам захопити Європу. Три несхожі долі [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Т.Чухліб. – 17.01.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/17/108588/

7. Пагіря О. Нескорені. Чому українські повстанці не стали нацистськими та совєтськими колаборантами [Електронний ресурс] // Український тиждень [сайт] / Пагіря О. – No 41 (258) від 11 жовтня 2012 р. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/History/62077

8. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Іван Патриляк. – 08.05.2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/

9. Патриляк І. УПА була більш “робітничо-селянською”, ніж радянські партизани [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Іван Патриляк. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/10/14/59049/

Матеріал підготовлено Українським інститутом національної пам’яті.